В англійській мові існує  чітка відповідність вживання часів в підрядному реченні в залежності від дієслова-присудка головного речення. Це правило називають правилом узгодження часів.

Правила узгодження часів для випадків, коли точка відліку розташована в минулому, можна умовно поділити на 3 типи:

1)      для вираження одночасної дії з точкою відліку ми вживаємо дієслово додаткового підрядного речення в одному з минулих часів: Past Simple або Past Continuous

 I didn’t know he could speak French.— Я не знав, що він говорить французькою мовою.

 He told me that you were writing your essay.— Він сказав мені, що ти пишеш есе.  

 I thought you were ready.— Я думав, що ти готовий.

2)      Для позначення дії, яка трапилась раніше точки відліку, зазвичай вживають Past Perfect.

 I didn’t know she had been to Paris.— Я не знав, що вона побувала в Парижі.

 An inquiry concluded that the accident had happened while she was driving home. – Розслідування показало, що аварія трапилась по дорозі додому.

3)      Для вираження майбутньої дії з точки зору минулого часу вживають форму Future in the Past (в українській мові — майбутній час). При цьому точка відліку розташована в минулому, а майбутня дія сприймається як та, що відбудеться в минулому, але ця дія буде майбутньою по відношенню до точки відліку.

I didn’t promise I would be on time. – Я не обіцяв, що буду вчасно.

Не told me that he would meet us at the cinema. – Він сказав, що зустріне нас на стадіоні.

Також цілком виправданим є вживання структури to be going to для позначення запланованої дії в майбутньому.

I knew that he was going to learn the English language. – Я знав, що він збирався вивчати англійську мову.

ВАЖЛИВО ЗАПАМ’ЯТАТИ – ТОЧКА ВІДЛІКУ ЦЕ: або дієслово минулому часі в головному реченні, або ця точка є зрозумілою з контексту речення.